ДО КАНДИДАТИДАТІВ НА ОТРИМАННЯ ДЕРЖПІДТРИМКИ

Шановні  кандидати на отримання держпідтримки на будівництво доступного житла за рахунок держбюджету, зокрема ті, що надали заяви про намір про участь у програмі будівництва доступного житла до 01.04. 2018 р.

    Зокрема, тому що саме ви, майже три роки тому збирали нікчемні зараз довідки та витяги, а потім витрачали час у чергах, щоб лише зареєструвати своє бажання на допомогу у майбутньому. Життя змінюється і вже давно усі погодилися, що зареєструватися можна набагато швидше та зручніше, що усі документи потрібні безпосередньо перед укладанням договорів.

  А ще тому, що я своїми діями 24 грудня викликав у вас безпідставну необґрунтовану тривогу щодо отримання держпідтримки у майбутньому. Тому вважаю за необхідне вибачитися та роз‘яснити причини та наслідки моїх дій. В мене не має ніяких блогів. Я не намагаюсь видавати себе за публічну особу. Я не граю в жодну політику. Я вже понад тридцять років намагаюсь допомогати людям отримати власне житло. І це саме це місце де можу звернутися до вас. Можна розглядати цей текст, як відкритий лист нашим майбутнім клієнтам – отримувачам  держпідтримки. 

      Бюджетний рік завершено. Грудень виявився передбачуване важким. Замість запланованих 2 мільйонів гривень на держпідтримку наше управління отримало 25 мільйонів та ще 15 мільйонів кредитних ресурсів за новим напрямком.  

      Хочу нагадати ланцюжок останніх подій.

      За ініціативою Міністра розвитку громад і територій України Альони БАБАК та Міністру у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Оксани КОЛЯДИ фактично змінився вектор у відношенні до житлових програм  в країні. І не на словах, а на практиці. Уряд і Верховна рада підтримали зміни до бюджету поточного року, відповідно до яких обсяг державного фінансування житлових програм було збільшено у шість разів. Замість 100 мільйонів гривень для надання держпідтримки на будівництво доступного житла після редагування головного кошторису країни, стало 400 мільйонів. І ще 200 мільйонів видатків закладено для надання пільгових довгострокових кредитів внутрішньо переміщеним особам та учасникам АТО і ООС.

      Президент України підписав цей Закон 31 жовтня 2019 року.

      28 жовтня 2019 року Уряд затвердив зміни до Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, а 27 листопада 2019  року затвердив Порядок використання коштів на довгострокове пільгове кредитування.

       Усі ці 500 додаткових мільйонів видатків запланували на грудень. Тому усі регіональні управління та центральний апарат Держмолодьжитла працювали у надзвичайному режимі для того, щоб максимально ефективно використати кошти по обох бюджетних програмах. Як відомо, бюджетний рік завершується раніше календарного. У цьому році останній день прийому платежів Державною казначейською службою України був 26 грудня!

      За попередньою інформацією фінансування повинно було розпочатися 12-го грудня. Потім 16-го. Але ж асигнування лише планові. Відкритих (тобто саме коштів немає). 17-го та 18-го грудня ми надаємо перші платіжні доручення до Державної Казначейської Служби по договорах з учасниками програм, які вже погоджені Комісією  Мінрегіону. А коштів немає…

    19-го грудня вже не приймають платіжні доручення.  Нагадаємо, що через наявний дефіцит Державного бюджету Уряд в особі Прем’єр-міністра України Олексія ГОНЧАРУКА, прилюдно повідомив , що частину державних програм не буде профінансовано повністю, що у поточному обсязі будуть профінансовані лише захищені видатки.

      Протягом 19-20 грудня на усі Урядові та відомчі «гарячі лінії» надходило тисячі звернень кандидатів, тому що наші програми не мають ознаки «захищена стаття видатків», а Державній Казначейській Службі України заборонено проводити платежі по іншим надходженням. Активісти ВПО та учасників АТО (ООС) виходили на пікети біля Кабінету Міністрів України та Адміністрації Президента України. Двом міністрам, про яких йшлося вище та керівництву Держмолодьжитла вдалося залишити житлові програми у колі пріоритетних.

І фінансування, все ж таки розпочалось. А до кінця року часу залишалось все менш.

      Не лише Держмолодьжитло працювало «на перемогу». Комісія Мінрегіону, як невідємна складова процесу, передбаченого законодавством, скликалась для розгляду і погодження, наданих нашими документів щоденно.

      Останнє засідання Комісії планувалось на 24 грудня, враховуючи що 25 грудня – святковий день, а 26 – останній день прийому платіжних доручень.

       Але ж увечері 23 грудня, за результатами роботи Комісії нерозподілені залишки бюджетних коштів для надання держпідтримки для будівництва доступного житла були загрозливо великими.

      І хоча на 24 грудня планувалось останнє засідання, оперативна інформація про стан підготовки документів на розгляд все одно не давав надії на повне використання. Лише декілька регіонів практично повністю розподілили планові видатки. Суми до 100 тисяч  гривень можна вважати «технічним залишком», тому що за 200 тисяч придбати нову квартиру неможливо. Але, якщо у кожній області залишки по 100 тисяч, це означає, що по країні буде не використано 2,5 млн. гривень. А в деяких областях нерозподілені були набагато більше. Як так може бути? При величезному попиті!?

     Не буду зараз нічого казати про інші регіони. Аналіз, безумовно, буде зроблено керівництвом Держмолодьжитла та Мінрегіоном. Головне, щоб висновки надали змогу запобігти помилок у майбутньому. А, як директор Харківського управління, я зараз хочу «відкрити очі» на деякі деталі процесу практичної реалізації «доступного житла».

       Ми викликаємо через об’яву на сайті орієнтовну кількість кандидатів по черзі, виходячи з обсягу коштів. У той же час намагаємся встановити і телефонний зв’язок.  При цьому розуміємо (із багаторічної практики), що частина кандидатів буде відмовлятися від пропозиції з різних причин. Вони мають на це право. Авжеж, щоб викликати наступного кандидата треба отримати від «відмовника» письмову заяву, яка підтверджує цю відмову, повну або лише на поточний рік.

        А що робити, якщо кандидат не бажає нічого писати? А що робити, якщо він пообіцяв, а так і нічого не надав? А час впливає… Скільки можна чекати? Коли ми маємо справу з ритмічним фінансуванням, як це було раніше або при роботі з місцевими програмами, то у кандидатів для прийняття рішення та збору довідок є достатньо часу. А коли до кінця року залишається раховані дні? Визначено було термін у 5 робочих днів. З початку це уявлялось оптимальним. І у бажаючих отримати підтримку достатньо часу на збір довідок та вибір житла. А якщо кандидат з будь-яких мотивів не надав ані повного пакету документів, ані заяв про відмову, працівниками управління складався «акт про неявку» та додавався до документів на розгляд Комісії. І в оприлюдненому переліку робилась відповідна примітка. Таким чином, усім членам Комісії зручніше розуміти, чому вони розглядають наступного кандидата. Навіть позначку «документи на опрацюванні» вони вважають не припустимою.

        І саме затримки процесу повязані з необхідністю очікування 5 днів  від несумлінних кандидатів, які не надавали заяв про відмову і не зявлялись до управління призвели до того, що станом на 23 грудня (останній з 5 робочих днів), коли останні,  викликані попередньо кандидати надали повний пакет документів, нерозподілений залишок по Харківській області склав біля 1,5 мільйонів гривень. До того ж, ще два кандидати, які вже отримали погодження Комісії раніше, надали заяви про відмову тому що не знайшли коштів на власний внесок.

     2 мільйони невикористаних коштів!

     Понад тисяча кандидатів, які мають право на держпідтримку!

      Дії двох Міністрів, колег з центрального апарату, пікети активістів, у кінці-кінців увага Прем’єр міністра до проблеми на тлі дефіциту бюджету!

     А завтра 24 грудня остання Комісія. І нічого вже зробити не можна. Просто сором та відчай.

     В ранці 24 грудня Голова правління держмолодьжитла повідомив, що прийняте рішення провести останнє засідання Комісії 26 грудня. Таким чином, ще якась-то кількість кандидатів зможе отримати держпідтримку.

      Одразу усі вільні працівники почали обдзвонювати кандидатів за чергою, щоб зясувати хто з кандидатів, готовий усе кинути та принести нам повний пакет документів до вечора, а вже зранку 26 грудня внести на свій рахунок власну частину коштів (без виписки з рахунку неможливо надати  бюджеті кошти).

        Оцінив результати переговорів протягом пів-години, я зрозумів, що чим довше ми будемо цим займатись, тим менше можливості отримати бажані результати. І прийняв рішення звернутися до усіх кандидатів. Так зявилася обява на сайті управління. Колектив погодився працювати до останнього, тому встановили термін до 19:00.

        Одночасно, усі читачі були попереджені, що рішення буде прийняте виключно з урахування черговості у списках.     

        Прийшло 7 кандидатів. Пятеро з них знаходяться на початку третьої сотні у списках. І, якщо б не зволікання в очікуванні відмов деяких попередніх, то  вони могли б бути викликані раніше. Нажаль, один з них зявився без найважливішого (першого у переліку) документа – листа від забудовника. А без площі і вартості обєкта фінансування неможливо розрахувати розмір держпідтримки. Усі інші документи є підтвердженням права кандидата на участь. А відсутність листа повністю унеможливлює подальші кроки.

       Шостий відвідувач знаходиться у списках під №500. Сьомий взагалі у восьмій сотні. Цим двом кандидатам ще раз було розяснено, що вони мають очікувати рішення лише після розрахунків попередніх «за чергою» відвідувачів.

      І після 19:00 послідовно розрахував суми для перших чотирьох стало зрозуміло, що пятому достатньо, а шостому - ні. Технічний залишок склав усього 16 тисяч гривень.

       Оскільки цей процес закінчився приблизно о 21:00, фахівці управління закінчили оформлення документів з 6 годин ранку 25 грудня, а о 13:11 я відправив документи експрес-доставкою Інтерсіті до Київа. У «головному офісі» Держмолодьжитла також працювали у святкових день, щоб 26 грудня надати останні документи на розгляд Комісії.

      Комісія погодила усіх п’ятьох наших кандидатів що підтверджує, що я діяв вірно, прийняв рішення у межах своєї компетенції і без будь-яких порушень законодавства України.

       Чому я про це кажу? Тому, що починаючи з ранку 26 грудня і до обіду 28 грудня чув на свою адресу обурення, лайки та погрози. Мені не має чого соромитися і немає чого лякатися.

      Ми працюємо для всіх з 1998 року і рахуємо свої результати по кількості родин, яким змогли допомогти вирішити болючі житлові проблеми. Нам є чим пишатися.

      Ми підтримуємо дії Уряду і Міністерства і працюємо у великій команді Держмолодьжитла.

                      З повагою, Олександр ВЕНЗЕЛЬ, директор.                          

P.S. Переважну більшість обурених ситуацією кандидатів хвилює два питання:

      1. Як міг 500-й кандидат миттєво зібрав усі документи? Щось дуже підозріло…

      Відповідаю. Мене це також здивувало. Але ж відповідь дуже проста. Ця родина знаходиться на 23 місці у списку кандидатів на кредит для ВПО і збирала документи у надії, що до них може дійти черга. До того ж, у чоловіка родини є ЕЦП, що дозволяє самостійно отримати витяги із Реєстру нерухомості та податкову довідку. Вони вирішили відмовитися від очікування кредиту на придбання готової квартири і обрали собі новобудову.

      2. «Акт про неявку»??

       Вище я вже розяснив, що це суто технологічний крок для розгляду Комісією Мінрегіону. На початку нового бюджетного року позначки «Акт про неявку» та «відмова на поточний рік» зникають. У наступному році робота з переліком кандидатів розпочинається знову «згори до низу». Так було у 2018, так було у 2019 і так буде у 2020 році. Залишається лише інформація про укладені договори та повні відмови.

      Когось міг спантеличити зміст Порядку 980 про кредитування. Там передбачено (на цей час), що у разі відмови чи неявки ставиться позначення «виключення із реєстру».

      У порядку 819 – нічого подібного не має. Зовсім трохи часу і перелік кандидатів на отримання держпідтримки змінить зовнішність у встановленому порядку.

      Гарного вам усім Нового року. Сподіваюсь, що у наступному році фінансування  буде більш ритмічним.

                                             Олександр  ВЕНЗЕЛЬ.